2 серпня 2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України від 31.07.14 № 1622-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Закон був підготовлений Урядом за результатами домовленостей, досягнутих з МВФ, та відповідно до проекту Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом для отримання наступного траншу від МВФ.

Законом № 1622-VII передбачається збільшення на 4 889 815,4 тис. гривень доходної та на 4 825 115,4 тис. гривень видаткової частини Державного бюджету України на 2014 рік, а також збільшення на 142 953 335,1 тисяч гривень граничного обсягу державного боргу.

Розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати не змінилися та залишаються на рівні грудня 2013 року: розмір мінімальної заробітної плати – 1218 грн; розмір прожиткового мінімуму: на одну особу 1 176 грн; дітей віком до 6 років – 1 032 грн дітей віком від 6 до 18 років – 1 286 грн; працездатних осіб – 1 218 грн; осіб, які втратили працездатність – 949 грн.

Прикінцевими положення Закону № 1622-VII керівникам центральних органів виконавчої влади надано право:

– здійснювати заходи щодо оптимізації штатної чисельності працівників, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах;

– без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін, а положення Закону України "Про відпустки" та Кодексу законів про працю України, які забезпечували захист прав працівників у таких ситуаціях, не застосовувати.

Завдяки спільним діям профспілок в прийнятій редакції Закону № 1622-VII виключено такі антисоціальні норми (що закладалися до проекту закону), як:

– зупинення застосування положення статті 26 Закону України «Про відпустки» та статей 32, 56, та 84 Кодексу законів про працю України (в частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) в бюджетних установах та організаціях;

– здійснення керівниками бюджетних установ і організацій заходів щодо оптимізації штатної чисельності працівників, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах;

– надання права керівникам бюджетних установ без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін.